Аварія на ЧАЕС: як це було?
Всім відомо, що Чорнобильська аварія є чи не найбільшою техногенною катастрофою за всю історію людства. Роками науковці, волонтери, ЗМІ та просто зацікавлені особи задавалися лише одним питанням: «Що ж сталося в ту злощасну ніч 26 квітня 1986 роки?».
У цій статті ми представимо одну з версій подій. Вона була описана на суді академіком Легасова.
Отже ....
Час 00:38. Реактор майже заглушений. Оператори 4 блоку йдуть по шляху, що прямує до катастрофи. Назад не повернути. Вони ще не знають, але ... назад дороги немає! На 30 МВт ксенон ще виділяється, але жодним чином не згорає. І реактор потопає в отруті. На довершення всього реактор не виробляє достатню кількість пару. Підвищити потужність цього пару можна тільки дуже повільно. Протягом 24 годин! Але Дятлов хоче закінчити експеримент! У Акімова і Топтунова є тільки 1 фронт дій: вони витягують стрижні управління. На десяту частину. Наполовину. На три чверті. Але потужність не рухається з місця. І вони починають повністю витягувати їх. В 4 реакторі було 211 стрижнів. Акімов і Топтунов повністю витягли 205. Пам*ятайте, -стержні - це гальма в цій машині. З 211 стрижнів в реакторі залишилося тільки 6. Що до палива:-воно охололо. Тому негативний температурний коефіцієнт не переважував реактивність. Але, незважаючи на сильне отруєння ксеноном вони можуть підняти потужність до 200МВт. Стрижні управління вийняті. Аварійна система відключена. Єдине що утримує реактор - це вода і ксенон.
Рівно перша година ночі. Випробування скоро розпочнеться. Проблема, що почалася - не вирішується. Потужність занадто низька і води занадто багато. Випробування провалені. Результати марні. Дятлову все одно - він хотів тільки доповісти про завершення.
1:22 ночі. До вибуху менше 2 хв. Ювченко, інженер-механік, у себе в кабінеті. Перевозченко - начальник цеху в Центральному Залі. Високо, над тисячотонними сталевими оболонками реактора. Дігтяренко і Ходемчук, оператори ЦКН, в насосному Залі. Нікому з них не сказали про випробування. Ніхто з них не знав, що трапиться.
1:22:30 Топтунов бачить звіт вимірювальної системи реактора Скала. На основі відсутності потрібних стрижнів система рекомендує відключення реактора. Але Дятлов не припиняє.
1:23:04 Кожне їх рішення відтягує генератор назад як рогатку. Так як ніколи раніше. Випробування починаються. Насоси відключені і пішло-поїхало. Насоси перестали качати воду через реактор. Уранове паливо не регулює свіжий охолоджувач і стрижні управління. Баланс негайно хитнувся в протилежному напрямку. Менш секунди і реактивність наростає. В активній Зоні залишилася вода моментально перетворюється в пар. Створюються порожнечі. І свіжа вода їх не заповнює. Пар збільшує реактивність, збільшує тепло, збільшує пар, збільшує реактивність. Ксенон , що залишився розпадається. Потужність підвищується. Її нічим не зупинити.
1:23:35 Відбувається викид потужності.
1:23:40 ............................
... У кожному машинному залі кожного реактора в світі є кнопка, що робить лише одне. Швидкий стоп. Негайне припинення реакції. У Радянських реакторах ця кнопка називається АЗ-5. Натисніть АЗ-5 і стрижні разом вставляться, і реакція зупиниться.
АЛЕ! .....
Дятлов порушив всі правила. Довів реактор до руйнування. Він зробив все це вірячи в безаварійність АЗ-5. Проста кнопка, яка відключає всі. Але в умовах, створених Дятловим її не було. В системі виключення був фатальний недолік.
1:23:40 Акімов натискає АЗ-5. Повністю висунуті стрижні управління починають повертатися в активну зону. Вони зроблені з бору, який зменшує реактивність. Але тільки не кінці стрижнів! Наконечники зроблені з графіту, а він її прискорює. Чому? З тієї ж причини, по якій у наших реакторів немає гермооболочек, як на Заході. З тієї ж причини чому ми не використовуємо належним чином збагачене паливо. З тієї ж причини, по якій СРСР була єдина країна, яка створює графітові реактори водяним охолодженням і позитивним паровим коефіцієнтом. Тому що так дешевше!
В першу чергу в ядро активної зони входять графітові наконечники і, в момент входу в зону кінцевиків, ланцюгова реакція перетворилася у вибуховій розгін. Кожна наступна молекула рідкої води миттєво перетворюється в пар. Він розширює і пошкоджує ряд каналів для графітових стрижнів. Стрижні управління в них не можуть рухатися. Графітові наконечники закріплені і нескінченно прискорюють реакцію. Чорнобильський Атомний Реактор тепер - атомна бомба.
1:23:42 Перевозченко дивиться на гігантську сталеву кришку реактора і бачить неможливе: ковпаки стрижня управління і паливних каналів по 350 кг кожен скачуть вгору-вниз. Він біжить попередити щитову. Але йому ніяк не зупинити те, що гряде.
1:23:44 Пар підриває все більше паливних каналів. Ми не знаємо якою була потужність. Знаємо лише останні свідчення. 4 блок повинен працювати на 3200Мвт. Там було більше 33 000МВт. Тиск в активній зоні вже було не стримати і це сталося ...
1:23:45 Вибух! ..
Як тільки кришку зриває з реактора - вривається кисень. Він змішується з воднем. Перегріває графіт. Ланцюг катастрофи підійшов до кінця.
Ніхто в залі в ту ніч не знав, що кнопка виключення послужить детонатором. Вони не знали. Тому що від них це приховали.
Як би там не було - вибух стався. І те, що він спричинив за собою залишило слід в мільярдах сердець жителів всієї планети на століття. Планета вже ніколи не буде колишньою. Життя людей, які пройшли через Чорнобиль, вже ніколи не буде як раніше. Минуло багато років і Чорнобильська Зона Відчуження вже не те забруднене радіацією місце, яким було в далекому 1986 р. Зараз це унікальне місце. Була проведена дезактивація і зараз це безпечне і екстраординарне місце, яке зачаровує. Незважаючи на те, що це зона відчуження і існує думка, що вона безлюдна, зараз там проживає і працює більше 10 000 чоловік.
В цьому Ви можете переконатися особисто, замовивши тур в ЧЗВ у Go2Chernobyl за посиланням.
Наші висококваліфіковані гіди проведуть незабутню екскурсію.
Ці спогад залишаться з Вами назавжди!
